Оксана Шачко (31 січня 1987, Хмельницький, Україна — 23 липня 2018, Париж, Франція) була українською художницею, феміністичною активісткою та революціонеркою. З раннього віку вона навчалася у школі «Нікоша», де спеціалізувалася на православному іконописі — дисципліні, традиційно призначеній для досвідчених майстрів.

У дитинстві Шачко брала участь у численних групових виставках, організованих школою. У десятирічному віці (1997) вона отримала своє перше замовлення на створення церковних фресок у Хмельницькому. Тоді Оксана прагнула стати черницею, однак після закінчення художньої школи, під впливом батьків, змінила це рішення і вступила до Хмельницького вільного університету.

Під час навчання в університеті Шачко вивчала філософію, що радикально змінило її світогляд. З ідеологічних причин вона припинила писати ікони, хоча продовжувала розвивати свою мистецьку практику.

З 2003 по 2009 рік Шачко як співзасновниця активно брала участь у діяльності жіночої молодіжної організації «Нова етика». У 2005 році разом із друзями вона співзаснувала комуністичну організацію «Центр молодіжних ініціатив», яка зосереджувалася на розвитку колективного обговорення суспільно важливих питань і заохоченні громадянської активності серед молоді.

У 2008 році Шачко долучилась до створення феміністичної групи FEMEN у Хмельницькому, спрямованої на протидію корумпованим капіталістичним і патріархальним політичним системам в Україні, а також Білорусі та РФ. У 2009 році група переїхала до Києва. У 2011–2014 роках Шачко знімалася у документальному фільмі «Я — Фемен» швейцарського режисера Алена Марго.

У 2013 році Служба безпеки України порушила кримінальну справу проти FEMEN за звинуваченням у тероризмі після того, як в одному з ательє групи нібито було знайдено зброю. Після юридичного тиску та закриття головного офісу ГО «FEMEN», Шачко була змушена протягом трьох днів залишити країну і звернутися за політичним притулком до Посольства Франції в Україні. Згодом вона переїхала до Парижа. Того ж року Оксана залишила FEMEN через ідеологічні розбіжності з іншими учасницями.

У 2015 році Шачко взяла участь у груповій виставці «8 ± 2» у Galerie Mansart, Париж. У 2016 році вона представила свою першу персональну виставку ICONOCLAST у Парижі, і її роботи потрапили до кількох приватних колекцій. Після цього відбулося багато інших персональних і групових виставок, зокрема в Парижі, Брюсселі та Копенгагені. У 2017 році Шачко вступила до Паризької школи витончених мистецтв (École des Beaux-Arts). Остання сольна виставка відбулася в Парижі в червні 2018 року. Її серія деконструйованих іконописних робіт, включно з триптихом православних хрестів, що перетворюються на автомати Калашникова, була представлена в галереї 22 Visconti як частина виставки Talking About a Revolution, присвяченої революції травня 1968 року.

Оксана Шачко покинула цей світ 23 липня 2018 року у своїй паризькій квартирі у віці 31 року. Вона залишила прощальну записку, адресовану, ймовірно, своєму тодішньому оточенню, з повідомленням: «Ви — фейк».